Бельгійська вівчарка

Тервюрен дуже схожий на грюнедаля, з такою ж довгою прямою шерстю, відрізняється лише забарвлення, замість чорного у тервюрена яскраво червоно-руде або подібне до оленя з зачорніннями.

Лакенуа — це тип жорсткошерстної бельгійської вівчарки, їхнє забарвлення відрізняється від польового до рудого, із зачорніннями на хвості та морді. Допустимі маленькі білобарвні плями на грудях, на пальцях. Представники цього типу зустрічаються рідше за інших.

Малінуа - Різновид короткошерстої бельгійської вівчарки. Зазвичай мають руде або жовто-коричневе забарвлення, з чорною маскою на морді та затемненнями на кінчиках вовни. Прийнято вважати, що цей тип найспортивніший і найвитриваліший із сімейства «бельгійців».

Характеристика породи: бельгійська вівчарка

Бельгійські вівчарки – це вірні та витривалі собаки, до чужих вони ставляться насторожено, але при цьому дуже ніжні та чутливі зі своїми господарями. Вони сповнені енергії, повинні весь час проводити у русі. Собаки дуже тямущі, на ходу схоплюють усі команди, мають гарну пам`ять. Бельгійська вівчарка не переносить грубого відношення, при дресируванні необхідно виявити терпіння.

Розміри: вага, зростання

Висота собак 60-66 см, суки трохи менше 56-62 см. У вазі сягають близько 28-35 кілограм.

Характер

Бельгійська вівчарка сміливий і незалежний собака, в екстремальних умовах собаки здатні самостійно приймати рішення. При цьому вони слухняні та швидко навчаються будь-яким командам. Собаки дуже чутливі до недоліків своїх господарів, тому можуть вирости боязкими або, навпаки, надмірно агресивними.

Недоліки

До недоліків можна віднести агресивну або боягузливу поведінку, але це частіше є причиною неправильного дресирування. Сліди пігментації на носі, повіках, мочках вух. Надмірно прямі або слабкі плечі, розпущені лапи, надто високо піднятий хвіст, відсутність чорної маски на морді, відхилення у кольорі.

Як годувати бельгійську вівчарку

Годувати бельгійську вівчарку не можна спрощено, щодня собакам необхідно давати різні продукти. Навіть м`ясо, яке собаки вживають із задоволенням, необхідно комбінувати з іншими компонентами.

• По-перше, вівчаркам для росту та правильної будови тіла необхідний білок, як рослинного, так і тваринного походження. Головним джерелом білка повинні бути риба, молочні продукти, м`ясо, яйця.
• По-друге, вуглеводи, що дають собакам енергію. Вуглеводи містяться в хліборобних виробах та кашах, таких як пшенична, рисова, перлова, гречана.
• По-третє, жири тваринні та рослинні, вони відповідають за накопичення енергії. Багаті на жири вершкове та рослинне масло.

При годуванні натуральними продуктами в їжу варто додавати вітаміни та мінерали, без них неможливе правильне функціонування організму. Вітаміни містяться в овочах та фруктах.

Не виключається годування готовими кормами, але пам`ятайте, що сухі корми часто погано засвоюються і стають причиною спазмів і здуття. Також перед вибором корму, варто проконсультуватися у професіонала, щоб підібрати корм, який у достатній кількості міститиме необхідні компоненти, з урахуванням ваги, віку та необхідністю догляду за собакою. При годівлі сухим кормом завжди обов`язково поруч має бути миска з водою.

Догляд за бельгійською вівчаркою

Для підтримки форми бельгійської вівчарки як обов`язковість необхідні регулярні об`ємні прогулянки та тренування. Собаки невибагливі, утримувати їх можна у квартирі, будинку чи вольєрі. Не допускається тримати собаку на прив`язі. Собаки мають довгу густу шерсть, яку необхідно регулярно вичісувати, особливо важливо у період линьки. Ще рекомендується зістригати шерсть між пальцями, оскільки це може призвести до кульгавості або занесення інфекції. Періодично чистити вихованцям зуби та вуха. Мити собак не прийнято, навіть перед виставками. При правильному догляді бельгійська вівчарка зможе зберегти працездатність та активність до 12 років. Загалом собаки живуть близько 15-16 років. Важливо, щоб собаки завжди були чимось зайняті і відчували постійну увагу господаря, інакше вони можуть почати псувати речі, копати або намагатися втекти. Бельгійські вівчарки відрізняються індивідуальністю, тому поради щодо догляду та дресирування не завжди можуть підійти всім собакам цієї породи.

Як вибрати цуценя

Для початку потрібно оглянути батьків цуценя, щоб оцінити їхні робочі можливості та характер, також вивчити родовід. Кінологи рекомендують брати цуценя в досить ранньому віці (1,5-2 місяці), і відразу ж приступати до соціалізації та навчання - це добре впливає на поведінку дорослого собаки.

У багатьох розплідниках роблять спеціальні тести на поведінку цуценят, це допомагає передбачити їх характер та робочі можливості собаки. Якщо такий тест проводився, корисно дізнатися про результати цих тестів.

Також при виборі цієї породи варто оцінити свої можливості. Тому що собаки надзвичайно активні, їм будуть потрібні тривалі тренування та прогулянки, тому бельгійську вівчарку краще вибирати людям, які ведуть активний спосіб життя.